З 1 січня 2026 року в Україні починає діяти новий Закон «Про виноград, вино та продукти виноградарства» №3928-IX. Це не чергове косметичне оновлення, а перехід на зовсім іншу логіку виноробства — ближчу до європейської, зрілішу й прозорішу.
Для споживача ці зміни не завжди помітні з першого погляду. Але саме вони визначатимуть, яке українське вино ми питимемо завтра, як воно буде називатися, звідки походити і наскільки можна йому довіряти.
Нещодавно я вже писав про аналогічні зміни щодо “коньяку України” та що гравці ринку про це думають і які у них плани далі.
Від старих класифікацій — до походження і прозорості
Раніше українське вино часто пояснювали через знайому пострадянську систему: ординарні, марочні, колекційні, «шампанське України», аналоги портвейну чи мадери. Новий закон відмовляється від цієї ієрархії.
Держава більше не визначає, яке вино «вище» або «нижче» за статусом. Натомість у центрі уваги опиняються:
-
походження винограду
-
спосіб виробництва
-
простежуваність
-
відповідальність виробника.
Це принциповий зсув: якість більше не декларується — вона підтверджується.
Географія має значення: зони A, B, C та географічні зазначення
Новий закон орієнтується на кліматичну класифікацію виноградарських зон ЄС (A, B, C). У майбутньому саме зонування визначатиме, які енологічні практики допустимі в тому чи іншому регіоні та в які строки.
У Європейському Союзі виноробні регіони поділяються за кліматом:
-
A — найпрохолодніші
-
B — помірні
-
C — тепліші (у ЄС вона ще має підзони C I–III).
Україна офіційно визнає цю модель.
Паралельно повноцінно впроваджується логіка PDO / PGI / GI:
-
захищене найменування місця походження
-
захищене географічне зазначення
-
географічні зазначення для ароматизованих і спиртовмісних продуктів.
Це означає, що походження вина стає юридично значущим, а не просто красивою легендою на етикетці.
Виноградарсько-виноробний реєстр: що це і навіщо
Це одна з ключових новацій закону. Виноградарсько-виноробний реєстр — це єдина державна електронна система, де зібрана інформація про те:
-
хто вирощує виноград
-
де саме росте виноград (конкретні ділянки)
-
хто і що з нього виробляє
-
які обсяги вводяться в обіг.
Навіщо його вводять? Закон прямо пов’язує реєстр з поняттям простежуваності. Ідея проста: якщо вино продається на ринку — держава має розуміти, звідки взявся виноград, хто його переробив і в якій формі продукт вийшов на ринок.
Закон №3928-IX був ухвалений ще у 2024 році, тож нинішній ажіотаж навколо його тлумачення виглядає дещо запізнілим. Галузь — від виноробів до профільних інституцій — мала достатньо часу, щоб підготуватися до змін. Це справді базовий закон, який нарешті замінює застарілу модель регулювання, гармонізує українське виноробство з нормами ЄС і вводить ключові інструменти прозорості — насамперед виноградарсько-виноробний реєстр. Саме реєстр має стати фундаментом легального ринку, де перевірка починається не з паперів, а з системи: як паспорт виноробні, виноградника і продукції одночасно, — Світлана Цибак, голова Асоціації крафтових виноробів України, СЕО виноробні Бейкуш.
Хто зобов’язаний реєструватися? Обов’язково:
-
виробники винограду
-
виробники вина
-
виробники інших продуктів виноградарства.
Без реєстрації діяльність у правовому полі неможлива.
Як це працюватиме:
-
реєстрація безкоштовна
-
подається електронна заявка
-
кожному виробнику присвоюється унікальний ідентифікаційний номер
-
ділянки винограду також реєструються
-
реєстр інтегрується з іншими державними кадастрами
-
система може надсилати нагадування про строки подання декларацій.
Фактично це цифровий “паспорт” українського вина.
Кінець «шампанського України» і нова мова ігристих вин
З 2026 року термін «шампанське України» остаточно зникає.
Юридично залишається лише «ігристе вино», а класичний або традиційний метод виробництва може зазначатися лише як опис технології, а не як назва.
В Україні активно розвивається сегмент ігристих, вироблених за стилем Шарма-Мартінотті — легких, ароматних, свіжих вин для раннього споживання, а також трендові пет нати.
Гібридні сорти та Ізабелла: не заборона, а перехід
Закон визначає нові вимоги до сортів винограду і поступово виводить з виноробства прямі гібридні сорти, зокрема Ізабеллу. Водночас передбачено перехідний період до 1 липня 2028 року, що дає виробникам час на адаптацію.
Які сорти винограду дозволені, а які — ні? Закон дуже чітко визначає вимоги.
Для виноробства можна використовувати лише технічні сорти, які:
-
внесені до Державного реєстру сортів рослин
-
належать до виду Vitis vinifera або є його схрещенням
-
не є прямими гібридами-виробниками.
Прямо заборонені сорти: Ізабелла, Ной, Отелло, Жакез, Клінтон, Ербемон. Історично поширені, але несумісні з європейською моделлю якості.
Чому все це важливо саме зараз
Новий закон — це не лише про правила для виноробів. Це про дорослішання українського вина:
-
від імітацій і аналогій — до власної ідентичності
-
від гучних назв — до підтвердженого походження
-
від хаосу — до прозорості.
І саме зараз, у період змін, українське вино цікаве як ніколи.
Скуштувати зміни на смак
Зрозуміти ці трансформації найкраще не з документів, а в келиху. У винному барі Uwines зібрані українські вина від малих і незалежних виноробів — тих, хто вже працює в новій логіці або формує її просто зараз.
Тут можна спробувати сучасні українські вина, деякі вже з чітким зазначенням походження на етикетці, як Придунайська Бессарабія та Вина Закарпаття. Де дозволить зрозуміти, куди рухається українське вино насправді.
Київ, вулиця Гетьмана Павла Скоропадського, 5.
