Мандрівка до Коблева: у пошуках українського Рислінгу

Усупереч снобізму продовжуємо “топити” за успіх українського виноробства. Воно розвивається і вражає, і важко з цим сперечатись. Подорожувати та дегустувати – найкращий спосіб не тільки підтримувати вітчизняного виробника, але й ближче знайомитись із рідною країною. Про дослідження українсьского рислінгу та мандрівку до Коблева розповідає Віка Макарова

“Український рислінг? Не сміши мене,” – пирхнув мій друг-винолюб, тягнучи з полиці супермаркету знайому пляшку з Ельзасу. Я, звісно ж, дуже шаную Ельзас, але завжди цікавлюсь новими опціями. До того ж, хоча і вважаю себе винним снобом, все-таки ціную українські вина та ставлюсь до них із розумінням та поваго. І спираюсь на власний дегустаційний досвід, а не на існуючі стереотипи.

Саме тому, трохи згодом, під час дегустації наосліп, до якої за моїм проханням долучили пляшку рислінгу Reserve Koblevo, я із задоволенням спостерігала вираз обличчя того самого друга-скептика, що відзначив його як “доволі цікаве, збалансоване, мінеральне, свіже й ароматне, з чіткими сортовими нотами”, і був вражений тим, що це вино – українське.

Я цілком поділяю “сліпу” оцінку свого товариша, саме тому мені стало цікаво – з якого винограду, де саме і як виробляють це вино. То ж, коли отримала запрошення відвідати виноробню Koblevo, з радістю погодилась.

Дорога до Миколаївщини була доволі комфортною, пейзажі за вікном – медитативними, і ось уже Тилігульський лиман зустрічав нас яскравим сонячним промінням, що відбивалось у його солоних водах. Варто відзначити, що селище Коблеве, у якому розташовані виноградники та виноробня з тією ж назвою, отримує щонайменше 290 сонячних днів на рік. Влітку середня температура тут сягає +27 градусів, взимку – близько 0, снігу тут майже не буває. До речі, цікава деталь: саме тут, неподалік від Коблева, знаходиться ще один культовий об’єкт українського фуд-туризму – устрична ферма “Устриці Скифії”. Її варто відвідати, якщо плануєте тріп до Коблева.

Грунтовий склад на землях, де розташовані виноградники, доволі цікавий: це частково чорноземи, а також – суглинки та глина. Заходиться Коблеве між Чорним морем та лиманом, то ж повітря тут насичене солями, що їх приносять вітри з узбережжя. Всі ці фактори формують унікальний теруар, що, звісно ж, впливає на характер місцевих вин.

Знайомство з цим характером ми розпочали під час обіду на березі моря. Було вже не так спекотно, як влітку, але нас це не засмучувало, бо, насправді, осінь – найкращий час для відвідування виноробні. Обід був смачним, захід сонця – романтичним, вино – п’янким, зірки у нічному коблевському небі – багатообіцяючими.

Наступного дня ми виїхали на виноградники. Тут нас чекало невеличке розчарування, оскільки останній виноград було зібрано за декілька днів до нашого приїзду – дався взнаки надзвичайно спекотний серпень. Тим не менш, хоча привезені з собою гумові чоботи цього разу не знадобились, спілкування з агрономом та технологом компанії під час екскурсії виноградниками було дуже цікавим та інформативним. Ось задоволені обличчя нашої інтернаціональної команди, на підтвердження.

Отже, коротко про головне. Загальна площа виноградників, що належать виноробні Koblevo, сягає більш ніж 2000 га. Наразі тут вирощують 15 сортів винограду. Саджанці міжнародних сортів було завезено з Італії (відомий розплідник Vivai Cooperativi Rauscedo), Франції, Німеччини та навіть із Сербії – саме звідси до Коблева дістався мій улюблений Рейнський рислінг, з якого виготовляють Riesling Reserve. Середній вік лоз – 10-12 років. Пара цікавих деталей, які чомусь запам’ятала: на кожному гектарі виноградників висаджують по 3333 саджанці – саме така інтенсивність посадки забезпечує оптимальну якість врожаю; взимку лози доводиться зігрівати – для цього на виноградниках запалюють вогнища. 80% відсотків винограду у Koblevo збирають вручну (тут я знову пошкодувала, що не довелось взяти участь у нічному зборі з ліхтариком на лобі, але, сподіваюсь, наступного року встигну).

 

Відвідування заводу Koblevo було не менш цікавим. Вразили модернові сталеві ємкості для бродіння, що сяяли на сонці, та, на контрасті, вінтажні резервуари для витримки, декоровані тематичним розписом. Завод має сучасне обладнання: 4 лінії для переробки винограду від відомого італійського виробника Della Toffola, мембранний прес від французського бренду Bucher, дві лінії автоматичного розливу від Bertolaso та система стерильної фільтрації від концерну Innotech.

Але, цілком природно, найефективнішою частиною дня стала дегустація у власному дегустаційному залі Koblevo, яку провела для нас Тетяна Матвєєва, головний винороб винного дому Koblevo. Ми скуштували, здається, ВСЕ, що виробляє завод, включаючи навіть молоді нефільтровані вина нового вінтажу. Здається, це якась особлива магія Тетяни – людини, що закохана у свою справу та землю, плоди якої перетворюються на вино, але мені “зайшли” навіть солодкі вермути, які я зазвичай не вживаю.

Але хочу звернути вашу увагу на декілька позицій з лінійки Reserve, які сподобались найбільше.Отже, Riesling Reserve Koblevo, вінтаж 2017, сорт винограду – Рислінг рейнський, лози висаджені у 2006 році. Дуже гармонійний та водночас насичений аромат – медові квіти, зелене яблуко, зелена груша, трохи скошеної трави, липовий цвіт, також трохи відчутна бензольна нота, що притаманна цьому сорту у разі, якщо він отримує багато сонячних променів під час визрівання. Смак приємний, збалансований та свіжий, відчутні фрукти з ніжною кислинкою, післясмак не занадто довгий, але також приємний. Чудове, гастрономічне вино, ідеально – до грецького салату зі справжньою щільною фетою та до сирів з блакитною пліснявою (але аж не надто інтенсивними – горгонзола може бути too much).

Ще одне біле – Traminer Reserve Koblevo 2017, виготовлене з сорту Трамінер рожевий. Яскравий та характерний сортовий аромат – солодкі білі квіти (акація, липа), чайна троянда та липовий мед. У смаку – білі південні фрукти, особливо – стигла айва, що надає вину принадної терпкості. Чудовий та тривалий післясмак. Дуже цікаве, ароматне та квіткове вино, раджу не переохолоджувати, щоб насолодитись ароматом у повній мірі.

Червоне: несподівано для мене – Merlot Reserve Koblevo 2017. Колір насичений, аромат червоних ягід – черешня, слива, відчутні спеції (чорний перець), хоча загалом вино доволі молоде, та тертий мак. Смак ягідний та м’який, таніни помірні – не пруть на тебе з келиха, але відчутно прикрашають післясмак. Рівень алкоголю не дуже високий – 12%. Щодо гастрономічних поєднань – навряд чи це буде стейк, але філе качки – цілком підійде. Або ж індичка з журавлиновим соусом!

І наостанок – декілька думок. Ми вчимося подорожувати власною країною та цінувати те, що маємо: надзвичайно різноманітну та вражаюче гарну природу, родючі землі, старовинну й багату історію та культуру. Гастрономія та еногастрономія – її невід’ємна частина. Вивчати та куштувати власні вина – це майже те саме, що подорожувати Україною, знайомитись з її теруарами та унікальними культурними особливостями. Купуйте українське, куштуйте українське, експериментуйте та насолоджуйтесь. Бо ми того варті.

876 total views,

Zeen is a next generation WordPress theme. It’s powerful, beautifully designed and comes with everything you need to engage your visitors and increase conversions.

Більше історій
Як пережити пандемію: українське вино допоможе

Підтвердження віку

Вам повинно бути більше 18 років для перегляду сайту.