Найгірші тренди у світі вина сьогодні

Ми звикли розглядати тренди як те, що вже відбувається, і на що ми не маємо впливу. Проте часто тренди диктують нам маркетологи, і ми, не замислюючись, купуємо зовсім не те, що ми насправді хотіли. Іноді тренди є по суті своїй деструктивними для цілого ринку, а іноді – навпаки, допомагають культурі вина зростати або змінюють правила гри для цілого ринку.

Ми запитали 13 винних експертів, які, на їхню думку, сьогодні існують негативні тренди на ринку вина у світі та в Україні. Матеріал вийшов дуже об’ємний та цікавий, а висновки пропонуємо кожному зробити самостійно.

«Хочу торкнутися теми тільки двох трендів, для початку. Я вважаю, що те, як зараз розвивається тренд натурального вина – це не зовсім той напрямок, куди йому треба йти. Так як нове покоління любителів вина починає знайомство з вином в основному з цього самого екстремального «funky style», чим користуються багато виноробв і винних компаній, видаючи абсолютно просте вино або вино з виробничими дефектами за чисту монету, тобто натуральщину. Тим більше, коли це стосується абсолютно посередніх терруарів, де просто за певних причин не можуть зробити видатні вина. І це вводить багатьох в оману і не дає розуміння загальної картини світового виноробства.

Ще я вважаю, що тренд так званих вин Нового Світу вже поступово себе вичерпує. У всякому разі, зацікавлення  чилійськими винами точно втрачено, вже дуже всі ними перенаситилися. Вина з Нового Світу вже не виграють ні в ціні, ні в якості у своїх європейських опонентів. І я вважаю, що тенденція переходу споживачів до більш якісних, цікавих і більш дорогих вин буде зростати», – Олег Кравченко, співвласник винного бару WIN bar.

«Всеосяжна любов до Совіньон Блану з Нової Зеландії. Вино підігнано під універсальний стиль споживача. У цих вин немає індивідуальності, всі вони дуже схожі між собою.

Люди бояться сірки в вині. Зараз серед людей популярно бажання пити вина, у які не додають сірка (діоксид сірки, SO2). Ми боїмося його впливу, не дивлячись на те, що в ньому його вкрай мало. Наприклад, у сухофруктах його значно більше,  проте від цього продукту ми не відмовляємося.

Багато хто зараз довіряє Vivino або подібним програмам більше, ніж собі або фахівцям, котрі знаходяться поруч», – Іван Перчеклій, сомельє ресторану Веранда на Дніпрі, Найкращий сомельє України 2017.

 

«Перший тренд – повальна любов до натуральних вин, органіки, біодинаміки.  Спершу уточнення – я за. Однак, непогано б розбиратися, де – геніальна задумка винороба, а де – елементарна відсутність гігієни й санітарних норм. Існує небезпека, в зв’язку з відсутністю чітких норм, параметрів оцінки, прикривати натуральністю і біодинамічністю відсутність якості.

Культура споживання вина активно росте останнім часом. Середній вік споживача молодшає – це, безумовно, диктує моду на продукт: з’являються винні коктейлі, банкове вино і т.п. – низький рівень алкоголю, легко, питко, нехитро. Це актуально і, сподіваюся, короткостроково.

Вино в моді. Будь модним – роби вино 🙂 Сучасні технології, методи виноробства дозволяють в найкоротші терміни творити чудеса. Винороби з вином імені себе коханого ростуть як гриби. Це, за великим рахунком, непогано, тому що підвищує загальну тенденцію активного пиття вина, головне, щоб не страждала якість

Нова тема – відмова від правил food pairing. Правила – для снобів, орієнтир для вдалих гастропар – особисті переваги. Підхід оригінальний, але не професійний, і працює тільки вдома на кухні. Червоне з м’ясом, біле з рибою – банально і точно не догма, але правила комбінаторики є, працюють вони залізно, і їх бажано знати.

Феномен Prosecco. Ну, тут просто залишається заздрити і вчитися маркетингу», – Катерина Ющенко, директор Ukrainian Wine & Spirit School APP WSET в Україні.   

 

«Обговорив ці питання з двома німецькими виноробами, з якими я працюю зараз, і ми виділили два найгірших тренди.

Перший з поганих трендів полягає в тому, що з року в рік виноробам доводиться підганяти вино під попередні роки, тому що покупець цього хоче. Для цього використовуються  дозволені законом методи, але все це робиться із застосуванням синтетичних препаратів. За цим всім втрачається сенс вдалих або хороших років, коли всі погодні умови склалися, і в результаті вийшло круте вино. Клієнт хоче отримувати в келиху абсолютно ідентичний аромат і смак протягом багатьох років і не хоче розуміти те, що кожен рік ми маємо різні погодні умови, і якщо в вино не втручатися або робити це мінімально, то щороку вино буде різним. Все це робить задоволеним покупця, але для винороба це відчуття того, що ти готуєш хімічний продукт, а не гарне вино. В Німеччині висока культура споживання вина, але пити багато вина – це ще не культура, а просто факт споживання цього виду алкоголю.

Другий поганий тренд. Великі підприємства, які виробляють вино у великій кількості, знищують сенс біо вина. Біо вино – дуже величезний ринок для багатьох компаній, і, звісно ж, вони хочуть на ньому фундаментально закріпитися, але при цьому зробити мінімум вкладень, як розумових, так і фінансових. Для винороба, котрий має маленьку або середню сімейну виноробню і займається виробництвом біо вина, це – велика кількість дій, величезна кількість роботи протягом цілого року, повністю ручна праця і взагалі – ціла філософія, для того щоб в момент врожаю зібрати здоровий виноград, зробити прекрасне вино і при цьому не втручатися в природу. Винороб намагається зрозуміти природу, а не нашкодити їй. Всі винороби, з якими я спілкувався, не раз повторювали мені, що вино робиться на виноградниках, так що весь цей комплекс зусиль спрямований саме на це, і мінімум – на наступні роботи з вином. Однак існуують великі підприємства, які дуже хочуть додати на свою етикетку значок біо-продукту, не маючи при цьому ніякої філософії, ніякої ручної праці – просто машинний збір і обробка виноградників всіма доступними способами, щоб більше заробити. Наприклад, на виноградниках завжди є різні комахи або рослини, тому що це природа, і це логічно. Такі підприємства просто знищують їх, використовуючи при цьому біо продукти. Але де ж тоді тут турбота про природу, яка лежить в основі всього цього напрямку? Покупець у Німеччині дуже довіряє значку біо-продукту на етикетці і впевнений, що це вино зроблене з турботою про природу і без втручання в неї, але все це – подвійні стандарти. Німець, котрий хоч трохи розуміється на вині, ніколи не піде за ним у звичайний супермаркет, тільки до виннлї крамниці, » – Володимир Касьяненко, співвласник Cassia Wine, практикант виноробень Dr. Loosen і Villa Wolf.

 

«Вже 7 років я максимально тісно працюю з українським вином, тому хотів би відзначити кілька негативних тенденцій, котрі мене турбують саме на нашому ринку вина.

Перша тенденція – недовіра виноробів до місцевих сортів винограду і віддання переваг міжнародним сортам, які для них є більш зрозумілими та більш популярними серед покупців. Я б хотів акцентувати на тому, що навряд чи Україна тотально зможе перевершити Бордо чи Каліфорнію в Каберне Совіньон, а от вразити світ за допомогою Тельті куруку, Одеського чорного, Загрея, Ярила та ще десятка інших місцевих сортів – це вже куди цікавіше. Той самий Одеський чорний свого часу взагалі використовувався як вино, яке дає лише насичений колір, і ним по суті підфарбовували менш насичені червоні вина. Але як тільки з ним почали професійно працювати (при чому не лише в Україні – я куштував чудовий Одеський чорний з Чехії, взагалі не схожий на те, що виробляють наші винороби), він одразу став набирати популярність і показувати свій різноманітний стиль та характер.

Друга негативна тенденція – це все ще тотальне стереотипне враження, що Україна не може виробляти хороше вино на світовому рівні. Щороку українське вино здобуває десятки найвищих нагород на міжнародних конкурсах, і, здається, поки хтось відомий зі сторони не скаже нашому народу, що в Україні є хороше вино і воно варте уваги, українці так і будуть зневажливо ставитись до місцевих вин, замінюючи їх імпортною альтернативою.

Третя тенденція – ціна вина. Прийнято вважати, що українське вино не може дорого коштувати. Але це не так. Сьогодні деякі українські виноробні настільки якісно технологічно укомплектовані, що й певні міжнародні виноробні їм би позаздрили. Клімат України чудовий, а наші землі дуже недооцінені з точки зору нових виноградарських регіонів та грунтів, і багато хто з виноробень сучасної хвилі розвивають цю тему. В нашій країні відсутні державні дотації на тому ж рівні, як це діє в Італії, Франції, Іспанії та інших розвинутих країнах, котрі виділяють мільярди євро дотацій на імідж своєї країни через «винну дипломатію». Всі ці та багато інших факторів впливають на вартість українського вина, якість якого з кожним роком зростає», Сергій Клімов, ідеолог та співвласник Like a Locals wine bar, засновник Kyiv Food and Wine Festival та винного порталу Uwines.

 

«Глобалізація – маленькі компанії продаються великим, від цього часто страждає стилістика класних виробників. Плюс після купівлі  найчастіше підвищуються ціна.

Глобальне потепління – виноградарі ще до кінця не розуміють, як з цим боротися. В останні роки холодна Бургундія (йдеться про клімат – ред.)  виходить з міцністю 15%» – Антон Куц, викладач Wine School by Good Wine.

 

 

 

 

 

«Як і раніше, величезна кількість людей вважають за краще пити «напівсолоденьке» або «солоденьке» не намагаючись розібратися, а що ж це там таке за ціну в 150-200 грн на полиці. Доступно, солоденько, смачненько … Насправді така «підсолода» створена на основі сухого вина з не найкращого виноматеріалу, з додаванням вакуумного сусла (це один із методів), що в підсумку впливає на самопочуття вранці, і це ми тільки про миттєвий ефект. Замість того, аби максимально зменшити виробництво й імпорт такого роду вин, це заохочується. З’являються нові тренди, які продовжують виховувати у споживача любов до всього солодкого. Наприклад, хоч і інша технологія виробництва, але, тим не менш, Фраголіно, обсяги продажів вражають …. Його навіть підробляти почали, ніби-то це Петрюс …

Так само ми ніяк не позбавимося міфу про  «порошкове вино» … Ось завжди цікаво, як люди уявляють собі цю технологію виробництва вина? Не зважаючи на те, скільки говорять про відсутність «порошкових вин» як феномену, споживач вважає за потрібне в барах / ресторанах / магазинах уточнювати «А у вас не порошкове вино …?».

Але найстрашнішим у нашого споживача вина є тренд несприйняття вин українського виробництва. Так би мовити, Україна не може виробляти якісне, натуральне вино і вже точно оцінювати його у вартість італійських, французьких, іспанських на полиці, а то і дорожче…», – Світлана Цибак, експертка винного ринку, керівниця відділу розвитку Beykush Winery.

 

«Антитренд №1. Хайп як замінник якості. Чудовий приклад — натуральні вина. Серед них є багато якісних, чисто зроблених, надзвичайно цікавих вин. І це — величезна праця винороба. Але багато відверто неякісного продукту, котрий успішно продають завдяки саме хайпу — моді на “натуралку”. Іноді це перетинає межу.

Антитренд №2. Винороби Старого Світу, котрі намагаються створити вина за стилістикою Нового Світу, і навпаки. Яскравий приклад — нещодавно на сліпій дегустації Рислінгів від Kyiv Wine Cup ніхто з учасників не зміг стовідсотково вгадати, з якої країни походить кожне з цих вин, хоча всі знали список цих країн. Стилістика, теруарні ознаки, поведінка сорта у тих чи інших кліматичних умовах — все це вже давно розмито»,  – співорганізаторка Kyiv Food and Wine Festival, учасниця Асоціації сомельє України.

 

 

 

 

«Вино для веганів. Дана сертифікація вина ніяк не впливає на смак вина, а тільки піднімає його вартість за рахунок додаткового сертифікату.

Ароматизовані вина або змінені в кольорі – ці вина створюються для молоді, але при цьому формують у неї неправильний смак і поняття про вино.

Вина з низьким вмістом вуглеводів і цукру – вино містить природний цукор, і, якщо видалити або змінити зміст. це значить зробити вино менш натуральним.

Залежність від винних додатків (Vivino). Винні додатки добре використовувати як записну книжку, я за те, щоб людина не боялася експериментувати і не озиралася на рейтинги, вважаючи, що вино з оцінкою 3,5 не заслуговує уваги», – Євгеній Колчанов, сомельє Wine Hunters.

 

«Будь-які тренди в кінцевому підсумку популяризують вино або розширюють цільову аудиторію, навіть якщо це вино в банках або вино з блискітками. Скажімо так, я не прихильник швидко зростаючого тренду на супер-натуральні вина, користуючись яким, погані винороби розливають по пляшках оцет і продають його в кілька разів дорожче, ніж хороше вино. Ще мені особисто не подобається тренд на безалкогольні або слабоалкогольні вина, вірніше я проти, щоб подібні напої називали вином. Аж надто ці продукти відрізняються від вина в моєму розумінні», – Аліна Тенетка, виноробка Oyster Bay, Нова Зеландія.

 

 

 

«Глобальне потепління – настільки неприємна штука, що в цьому контексті говорити про вино навіть якось дрібнувато. Проте, хочеться відзначити цю проблему. Вона тягне за собою зсув виноградарських зон в ті місця, які до цього часу не мали культури виноробства, або просто вже зайняті не під аграрне господарювання. І, наче навмине, все це своєрідно накладається на тенденцію в споживчих перевагах до зниження вмісту алкоголю в напоях. Адже, як відомо, більш спекотний клімат призводить до підвищеного накопичення цукрів у винограді, а цуккри згодом дають алкоголь у вині. Таким чином, ринок хоче більш легких вин, а природа дає все важчі. На початковому етапі це можна перебороти, але в перспективі це змінить всю винну карту світу, незважаючи на традиції та історію.

Якщо говорити про розвиток українського виноробства, то найгіршим фактором для його розвитку я б назвав проблеми з автентичністю. Стилістика й унікальний сортовий склад, а краще і те й інше поки що знаходяться на стадії розробки або вивчення. Але ж, крім фактичної наявності «власного обличчя», існує ще  йнеобхідність в його популяризації і демонстрації світу. З цим теж передбачаю складнощі, бо наразі винна Україна є страшенно не консолідованою», – Євгеній Сєган, менеджер категорій вино і пиво компанії MauDau.

 

«Якщо ми говоримо про світову арену – я трохи втомився від коментарів про натуральні вина. Я розумію, що тема затягнулася і кілька років ще буде нас супроводжувати. Занадто хайпова тема – не кажу, що найгірший тренд, просто факт.

Мене напружує, що весь світ вина еволюціонує, а у нас ресторатори чомусь дають задню і купують незрозумілі вина, з незрозумілих сортів винограду (дай Бог, щоб це був сорт Глера (з цього сорту виробляють італійське ігристе вино просекко – ред.), і продають кегами як просекко, обманюючи свого споживача. Ось це поганий тренд в Україні. Я хочу, щоб мені при замовленні келиха просекко в ресторані налили його з пляшки, неважливо, від якого виробника, але не хочу бути обдуреним. Переживаю, якщо ресторатори будуть і далі продовжувати лити білі газовані вина з кегів, які вони називають просекко, то ми зустрінемо ситуацію, де ми не зможемо в майбутньому еволюціонувати, тому що цей поганий тренд сьогоднішнього дня просто нівелює мега довіру і лояльність споживача до рестораторів.

Мене внутрішньо трохи напружує те, що всі закохані в Совіньон Блан з Нової Зеландії, таку собі ароматичну воду. Вона класно технічно зроблена, але мені хотілося б, щоб наш споживач в Україні трохи еволюціонував. Уже років 5-6, за моїми підрахунками, він його п’є, ще залишилося, напевно, 1-2 роки, і цей тренд відійде. Люди будуть приходити до більш нейтральних вин за ароматикою, і більш цікавих у смаку», – Віталій Ковач, член італійської асоціації сомельє Співзасновник ТВ проекту WineMap.

«Я тут подумала про найгірші тренди, і зрозуміла, що майже немає таких. Тренди на те й існують, щоб  показати «середню температуру по лікарні», а світ вина такий різноманітний та щедрий – що хочеш, те й роби. Набридли одноманітні Совіньон блани з Нової зеландії? Ну то найди собі Сансер! Не подобається «натуралочка» з «біодинамікою» – купуй собі нормальні чисті/ясні масмаркетовські вина. Не подобаються передублені солодкуваті? Шукай собі кислотні та витончені, і навпаки… Дратують важкі пляшки? Обирай вино в еко-упаковці… Набридло, що всім подобаються оранжі? Та пий собі що хочеш, хоч бабусине вино…. Якщо ти сомельє, то складніше, звісно, бо є споживач. Ти хочеш працювати з хрусткими Рислінгами з Кампталю або автохтонами з Хорватії, а споживач наполягає на Просекко або Вдові Кліко. Цей споживач такий ото нецікавий, передбачуваний. Так от, шеймити споживача за незацікавленість в винному світі та необізнаність, зверхньо ставитись до вподобань нормальних людей – ось це, на мою думку, тотально гидкий тренд, який, на жаль, ще існує», – авторка книги «Вино без правил», засновниця найбільшої в Україні спільноти Сомельє в зелених штанях, авторка винного курсу «Подорож винами Європи», викладачка WSET.

 

Підписуйтесь на Телеграм канал Просто про вино, та будьте завжди в темі актуальних новин та акцій про вино.

 

 

4,310 total views,

Zeen is a next generation WordPress theme. It’s powerful, beautifully designed and comes with everything you need to engage your visitors and increase conversions.

Більше історій
16 безумных скидок на хорошее вино в супермаркетах Киева

Підтвердження віку

Вам повинно бути більше 18 років для перегляду сайту.